Chlamydia pneumoniae IgA

• Матеріалом для дослідження є кров.
• Пацієнту не потрібно голодувати. Рекомендується випити склянку води приблизно за 30 хвилин до обстеження.

Chlamydia pneumoniae (C. pneumoniae) – внутрішньоклітинний патоген людини, невелика грамнегативна бактерія, яка розмножується в епітеліальних клітинах, а також у макрофагах та м’язових клітинах атеросклеротичної аорти. Це найпоширеніший вид родини Chlamydiaceae у популяції, що спричиняє зростаючу кількість гострих та хронічних інфекцій в останні роки. У більшості випадків вона викликає безсимптомну інфекцію, але також є етіологічним агентом атипової пневмонії, а також бронхіту та інфекцій верхніх дихальних шляхів. Основні клінічні прояви інфекції включають риніт, синусит, середній отит, фарингіт, бронхіт та атипову пневмонію з непродуктивним (сухим) кашлем та нечіткими аускультативними симптомами. Первинне інфікування C. pneumoniae зазвичай відбувається у віці від 5 до 18 років. Захворюваність на пневмонію змінюється з віком і є незначною у дітей віком до 5 років, потім зростає, досягаючи найвищого рівня у людей похилого віку. C. pneumoniae також викликає загострення астми. Пневмонія та бронхіт, спричинені цим мікроорганізмом, зазвичай протікають у легкій формі. Важкі випадки зазвичай пов’язані із супутньою інфекцією. При хламідійних інфекціях вироблення специфічних антитіл усіх класів відбувається відносно пізно. Антитіла IgM виробляються на 2-му та 3-му тижні після початку захворювання, антитіла IgA та IgG – з 6-го по 8-й тиждень. Загалом, при первинній інфекції концентрації IgM та IgA досягають піку та значно знижуються, тоді як концентрації IgG залишаються високими після досягнення піку; при хронічній інфекції концентрації IgM знижуються, а концентрації IgA та IgG досягають плато. Інтерпретація варіантів сероконверсії для інфекції C. pneumoniae для окремих класів антитіл представлена ​​нижче. IgM: наявність IgM за відсутності IgA та/або IgG вказує на нещодавню первинну інфекцію; IgM зазвичай не виробляється при реінфекціях; IgA: виробляється пізніше, ніж IgM; його збільшення типове для реінфекцій; вважається маркером активної інфекції. IgG: ізольована наявність антитіл IgG без клінічних ознак захворювання характерна для постінфекційного періоду, що вказує на перенесену інфекцію. Сероконверсія, або чотирикратне збільшення концентрації антитіл у зразках сироватки з двох заборів: на початку захворювання та через 2-3 тижні, є чіткою ознакою активної інфекції. Специфічні антитіла до хламідій можуть зберігатися протягом тривалого часу (місяців або навіть років), що не свідчить про активну інфекцію.

Введіть одноразовий код: Показати
Введено недійсний код. Спробуйте ще раз.