Повний тест VNG (статичний, калориметричний та обертальний)

• Пацієнт не повинен приймати жодних ліків, що впливають на центральну нервову систему (наприклад, седативні препарати, деякі ліки, що використовуються для лікування запаморочення), протягом 48 годин до обстеження.
• Не слід вживати алкоголь за день до аналізу.
• Обстеження слід проводити щонайменше через 4 години після їжі, оскільки стимуляція лабіринтів під час ВНГ-обстеження викликає такі симптоми, як запаморочення, ністагм, нудота та іноді блювота.
• Жінкам не слід використовувати макіяж очей (особливо вій).
• Результат доступний протягом 7 робочих днів після тестування.

Тест ВНГ оцінює найважливіші параметри ністагму – об’єктивного симптому, пов’язаного із запамороченням. Тест передбачає спостереження за спонтанним ністагмом за допомогою відеокамери, розміщеної в захисних окулярах. Оцінюється його швидкість, напрямок, форма, амплітуда та інтенсивність. На основі цих даних можна оцінити пошкодження частин системи рівноваги, периферичної або центральної. Наявність спонтанного ністагму є значущою при проведенні інших тестів ВНГ.
Спонтанний ністагм реєструється в різних ситуаціях: спонтанний ністагм, ністагм погляду, позиційний ністагм – під час зміни положення, фіксаційний ністагм.

Калориметрія:
Цей тест включає стимуляцію лабіринту (латеральних півколових каналів) двосторонньо шляхом введення холодного та теплого повітря у слуховий прохід, після чого спостерігається ністагм за допомогою окулярів з відеокамерою, зокрема його симетрія після двосторонньої стимуляції, а також його активність та тривалість. Тест оцінює кожен лабіринт окремо. Це тест, індукований нефізіологічним стимулом.

Ротаційні тести
: Діагностика запаморочення використовує найбільш фізіологічну стимуляцію вестибулярної системи, яка полягає в зміні положення за допомогою обертального руху з відповідно підібраними параметрами кутового прискорення. Тест складається з кількох обертальних та маятникових тестів. NIR – ністагм, викликаний обертанням (двостороння стимуляція лабіринту). BURST-тести оцінюють вестибуло-окуломоторний рефлекс без та з фіксацією зору, вестибуло-окулярний рефлекс (з діафрагмою над очима) під час маятникових рухів та шийно-окулярний рефлекс, який дозволяє оцінити стимуляцію від шийних рецепторів. Ці тести одночасно досліджують обидва вестибулярні відділи шеї та дозволяють виявити дисфункцію системи рівноваги та діагностувати периферичні, центральні або змішані порушення.

Повний тест VNG дозволяє діагностувати такі захворювання, як:

• пряме пошкодження лабіринту (втрата функції),
• доброякісне позиційне запаморочення,
• Хвороба Меньє,
• запалення вестибулярного нейрона,
• ускладнення після середнього отиту,
• заколисування.