А як щодо ранової інфекції? Що нам слід про неї знати?
Коли погода сприяє більшій кількості активностей на свіжому повітрі, зокрема садівництву, незначні рани є поширеним явищем. Рана схильна до інфекції з моменту її утворення. Патогенні мікроорганізми в повітрі або ґрунті, а також мікроорганізми, що природним чином зустрічаються на нашій шкірі (наприклад, стафілококи, стрептококи), можуть інфікувати рану. Після інфікування вона гоїться повільніше та важче, з ризиком генералізованої інфекції, коли ранева інфекція поширюється на тканини під шкірою.
Отже, чи слід кожну рану перевіряти на наявність інфекції? У цій статті ми відповімо на найважливіші питання, пов’язані з раневою інфекцією та її лікуванням.
Як розпізнати симптоми ранової інфекції?
Інфікована рана змінює свій вигляд. Найбільш характерні симптоми включають:
- відсутність ознак загоєння рани,
- набряк навколо пошкодженої ділянки,
- почервоніння рани та її околиць, наприклад, еритема або червоний пухирь,
- сильний або наростаючий біль у місці травми, особливо при дотику до рани та її околиць,
- підвищення температури навколо рани,
- поява гнійних виділень або чорної крові з рани,
- неприємний запах з рани,
- зміна зовнішнього вигляду країв рани, наприклад, вивертання країв назовні.
Ранева інфекція також може проявлятися високою температурою. Будь-який із вищезазначених симптомів ранової інфекції має бути показанням для консультації з лікарем. Одним із найнебезпечніших наслідків ранової інфекції є генералізована інфекція (наприклад, сепсис), яка становить загрозу для здоров'я та життя пацієнта.
Які фактори сприяють інфікуванню рани?
Важливо знати, що певні обставини можуть сприяти інфікуванню рани. До них належать:
- відкрита та/або глибока рана,
- наявність стороннього тіла в рані,
- травма від брудного предмета,
- травма, спричинена укусом тварини,
- виникнення таких захворювань, як діабет 1 або 2 типу, анемія, ниркова недостатність, захворювання периферичних судин, рак,
- ожиріння,
- знижений імунітет,
- прийом стероїдів, імунодепресантів або хіміотерапії,
- старість,
- погана особиста гігієна.
Як лікувати інфекцію рани?
Перший і найважливіший крок – це негайне звернення до лікаря. Домашніх засобів для лікування ранової інфекції не існує. Не наносьте жодних мазей на рану без консультації зі спеціалістом. Лікар огляне рану, очистить її та порекомендує відповідне лікування. За необхідності він призначить ін’єкцію правцевого анатоксину. Вдома забезпечте належний догляд за раною відповідно до вказівок лікаря:
- регулярно міняти пов'язки,
- очищення ураженої ділянки,
- використання ліків для підтримки процесу загоєння ран.
Як запобігти інфікуванню рани?
Щоб зменшити ризик зараження, дотримуйтесь кількох простих правил. Перш за все, належним чином захистіть пошкоджену шкіру та суворо дотримуйтесь правил гігієни. Якщо пошкодження шкіри сталося внаслідок травми, ретельно промийте уражену ділянку, бажано під проточною водою, якщо можливо, та накладіть захисну пов’язку. При глибоких порізах або рваних ранах, особливо якщо вони забруднені, зверніться до лікаря. Також важливо дотримуватися правильного харчування та гідратувати організм, оскільки недоїдання та низьке споживання рідини можуть перешкоджати процесу загоєння.
Джерела інформації:
*Керівні принципи місцевого лікування неінфікованих ран, ран з ризиком інфікування та інфікованих ран – огляд доступних антимікробних речовин, що використовуються для лікування ран. Рекомендації Польського товариства лікування ран. Termedia , доступно за посиланням: https://www.termedia.pl/Wytyczne-postepowania-miejscowego-w-ranach-niezakaowanych-zagrocych-infekcja-oraz-zakaowanych-przeglad-dostepnych-substancji-przeciwdrobnoustrojowych-stosowanych-w-leczeniu-ran-Zalecenia-Polskiego-Tow%2C153%2C41134%2C1%2C0.html
*² Рана – перша допомога, діагностика та лікування. Практична медицина, доступно за посиланням: https://www.mp.pl/pacjent/pierwsza_pomoc/165475,rana
Інформація, що міститься в цій статті, призначена лише для загального ознайомлення та освітніх цілей. Вона не замінює професійної медичної консультації, діагностики чи лікування. Рекомендується звернутися до лікаря або іншого кваліфікованого медичного працівника за порадою щодо конкретних симптомів, захворювань або станів здоров’я.