Коли кашель – це більше, ніж просто інфекція?

Кашель може бути найпоширенішим симптомом респіраторних захворювань. Його найважливіша фізіологічна роль полягає в захисті нашого організму шляхом очищення дихальних шляхів від надлишку густих виділень та сторонніх тіл. Він часто зустрічається у курців, що може свідчити про серйозну респіраторну інфекцію або навіть серйозне хронічне захворювання. Він також спостерігається у людей із застудою та тонзилітом. Він також виникає при запальних захворюваннях паренхіми легень та інфільтрації легень злоякісною пухлиною. Тому важко остаточно визначити його справжню причину, виходячи лише з симптому кашлю. Найголовніше для дорослих — залишатися пильними та, якщо кашель посилюється, негайно звернутися за медичною допомогою.

Кашель – його природа та походження

Кашель, залежно від його тривалості, може бути гострим (триває до 3 тижнів), підгострим (триває 3-8 тижнів) або хронічним (понад 8 тижнів). Залежно від його походження, він може бути спричинений легеневими та позалегеневими факторами. Правильна діагностика причини кашлю має вирішальне значення для визначення відповідного курсу подальших обстежень та ефективного лікування. Тому цей симптом не слід ігнорувати. Якщо кашель триває протягом тривалого часу та змінює свій характер, необхідна термінова консультація лікаря, що спеціалізується на захворюваннях легень та грудної клітки. До осіб високого ризику, які повинні бути пильними, належать: курці, працівники, що працюють з азбестом та тальком, люди з попереднім діагнозом захворювання легень, які проживають у районах з високим рівнем забруднення повітря, люди з туберкульозом легень у анамнезі або члени сім'ї, які хворіли на туберкульоз, а також люди з сімейним анамнезом раку легень. У цьому випадку зміна характеру хронічного кашлю зазвичай відбувається пізно. Багато людей ігнорують цей симптом. Вони відкладають свій візит до лікаря, що може затримати діагностику та ефективне лікування потенційного раку легень.

Причини гострого та хронічного кашлю

Кашель – поширене захворювання у людей, яке проявляється на різних стадіях захворювання. Запалення слизової оболонки верхніх дихальних шляхів викликає гострий кашель. Основною причиною є вірусна або бактеріальна інфекція. Гострий кашель пов'язаний із застудою, бронхіальною астмою, алергічним захворюванням невідомої етіології, алергічним ринітом, загостренням хронічного обструктивного захворювання легень, аспірацією стороннього тіла, бронхітом та пневмонією. Гавкаючий кашель визначається як постійний кашель, пов'язаний з ларингітом, який може супроводжуватися хрипотою. Хронічний кашель викликає дискомфорт, втому та дратівливість у людей. До поширених причин належать бронхіальна астма, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, хронічний бронхіт, бронхоектазія та гіпертрофія аденоїдів у дітей. Інший тип кашлю – постінфекційний, який є залишком перенесеної інфекції.

Супутні симптоми

Симптоми, які можуть супроводжувати кашель під час хвороби, можуть певною мірою вказувати на потенційні напрямки подальшої діагностики та лікування. До них належать: біль у горлі, лихоманка 38°C, нежить, головний біль, біль у м’язах і суглобах, а також кон’юнктивіт. Хронічну втому та втрату ваги, особливо на 10 кг протягом трьох місяців, втрату апетиту, утруднене ковтання та біль у середостінні навколо грудини слід диференціювати від тяжкості ішемічної хвороби серця. Ці симптоми вказують на необхідність термінового звернення до лікаря. Кашель із дихальним дистресом може навіть вимагати госпіталізації для термінової діагностики та лікування.

Різниця між сухим і вологим кашлем

Основна відмінність полягає в тому, що вологий кашель є більш сильним. Пацієнт також відхаркує велику кількість мокротиння. У разі сухого кашлю пацієнт відчуває подразнення в трахеї без відхаркування густого мокротиння. Його може супроводжувати хрипота. Тривожні симптоми включають кровохаркання, гнійне мокротиння з високою температурою, тривалий кашель зі втратою ваги, втрату апетиту, ціаноз шкіри та слизових оболонок, а також респіраторний дистрес.

Роль лікаря в діагностиці та лікуванні кашлю . Короткий зміст.

Основна роль лікаря полягає в ретельній та ґрунтовній оцінці причини кашлю пацієнта, а потім у постановці діагнозу за допомогою серії візуалізаційних тестів. Це може початися з простого рентгену грудної клітки та перейти до передового методу іонізуючого випромінювання, такого як комп'ютерна томографія (КТ) легень. Хоча аускультації легень недостатньо для постановки остаточного діагнозу, вона може допомогти у виборі відповідного діагностичного підходу. Роль лікаря полягає в тому, щоб надати пацієнту діагностичний план при підозрі на захворювання легень та призначити ефективне фармакологічне та хірургічне лікування після встановлення діагнозу. В ідеалі це слід зробити якомога швидше після першого візиту пацієнта до лікаря.

Д-р Томаш Приступа, доктор медичних наук,
молодший клінічний асистент кафедри
торакальної хірургії, USK 4 у Любліні

Автор численних наукових праць у галузі торакальної хірургії.
Учасник національних та міжнародних конференцій з питань захворювань легень, що лікуються торакальною хірургією
. У медичному центрі Luxmed лікар проводить консультації з питань захворювань легень та хірургічного лікування захворювань грудної клітки.